Саммари книги Юваль Ной Харари Homo Deus. За лаштунками майбутнього: краткое содержание

Введение

Упродовж тисячоліть людство вело нерівну боротьбу з голодом, епідеміями та війнами. Ці сили сприймалися як невіддільна частина природного порядку та божественна кара. Сьогодні ситуація докорінно змінилася. Ви вперше в історії живете у світі, де від ожиріння помирає більше людей, ніж від голоду, епідемії контролюються, а насильство йде на спад.

Подолавши фундаментальні загрози виживанню, цивілізація постає перед новими завданнями. Книга Юваля Ноя Харари досліджує перехід від виживання до експансії. На зміну страхам приходить прагнення досягти безсмертності, вічної молодості та абсолютного щастя.

Авторитарні та релігійні догми поступаються місцем технологічному прогресу. Ви дізнаєтеся, як прагнення покращити власну природу перетворює вид Homo sapiens на богоподібну істоту Homo deus. Проте цей шлях породжує екзистенційні та етичні виклики. Потужні біотехнології та штучний інтелект ставлять під загрозу вільну волю, гуманізм та соціальну рівність.

Саммари книги допоможе вам розібратися в головних тенденціях майбутнього. Книга дає відповіді на такі запитання:

• Яким чином людству вдалося приборкати голод, чуму та війни?
• Чому прагнення до щастя виявляється біологічною пасткою?
• Як наука підриває ліберальну віру у вільну волю індивіда?
• Чому штучний інтелект здатний створити «непотрібний клас» людей?
• Що таке датаїзм і як потік інформації витісняє людину з центру всесвіту?

1. Новий порядок денний людства

Голод, чума і війна втратили статус неминучих сил природи, поступившись місцем прагненню до безсмертності та щастя.

Тисячоліттями голод, епідемії та війни вважалися неминучою частиною космічного плану. У XXI столітті розвиток технологій, медицини та економіки перетворив ці катастрофи на керовані виклики.

Кінець природних катастроф

Глобальний голод сьогодні переможений завдяки розвитку міжнародної торгівлі та систем безпеки. Якщо в давнину неурожаї неминуче знищували значну частину населення, то тепер природи боятися перестали.

Під час голоду 1692–1694 років у Франції загинуло близько 2,8 мільйона людей, тобто 15 % населення, у той час як король Луї XIV розважався у Версалі.

Сьогодні головною проблемою став не брак їжі, а її надлишок. У 2014 році налічувалося 2,1 мільярда людей з надмірною вагою і лише 850 мільйонів тих, хто страждав від недоїдання.

Схожі зміни відбулися і з інфекційними захворюваннями. Розвиток медицини та гігієни дозволив приборкати колишні епідемії.

У 1520 році завезений африканським рабом вірус натуральної віспи спустошив Мексику, скоротивши її населення з 22 мільйонів до 14 мільйонів людей всього за кілька місяців.

Діти у сучасному світі рідко помирають, не досягши дорослого віку — завдяки вакцинам і антибіотикам цей показник становить менше 5 %.

Новий мир і економіка знань

Війна також відступає під тиском нових економічних реалій. Класичний закон джунглів у міждержавних відносинах був порушений, оскільки глобальна економіка перейшла від матеріального виробництва до економіки знань.

У минулому захоплення територій, шахт і нафтових свердловин приносило реальне багатство, але знання та технології неможливо відібрати за допомогою військового вторгнення.

Руанда заробляла 240 мільйонів доларів на рік на захоплених колтанових шахтах у Конго, але сьогодні Китай заробляє мільярди на мирній високотехнологічній кооперації без потреби захоплювати Кремнієву долину.

Тероризм при цьому залишається лише театральним шоу безпеки. Терористи надто слабкі, щоб знищити армію, тому вони діють як муха, яка залазить у вухо слону й змушує його трощити посудну лавку власними ногами.

Шлях до безсмертя і Homo deus

Зникнення традиційних загроз вивільнило колосальний енергетичний ресурс людства. У сучасній культурі смерть більше не сприймається як священна метафізична кара, а розглядається як звичайна технічна неполадка.

Успіх у боротьбі з хворобами та голодом робить неминучою тотальну війну проти старіння. Інвестор Білл Маріс вважає можливим дожити до 500 років, а венчурний фонд Google Ventures вкладає 36 % свого портфоліо у стартапи з наук про життя.

Підприємць Пітер Тіль зі статками у 2,2 мільярда доларів відкрито заявляє, що його метою є боротьба зі смертю, а не її прийняття.

Подолавши фундаментальні обмеження минулого, людство спрямовує всі сили на досягнення безсмертності, вічної молодості та на перетворення Homo sapiens на Homo deus.

2. Антропоцен і спадкові потреби тварин

За останні тисячоліття Homo sapiens став єдиним видом, що радикально змінив глобальну екосистему. Зміни антропоцену викликані діями лише одного біологічного виду.

Люди зруйнували регіональні екологічні бар'єри, перетворивши планету на єдину систему з регулярним перемішуванням організмів.

Домінування одного виду

90 % великих тварин світу — це або люди, або одомашнені тварини. Населеність дикої природи зменшилася наполовину з 1970 року.

• 40 тисяч левів живе на планеті.
• 600 мільйонів домашніх котів.
• 1,5 мільярда домашніх корів.
• 20 мільярдів курчат.

У Німеччині налічується менше сотні диких вовків, але при цьому живуть п’ять мільйонів одомашнених собак. У Європі залишилося 1,6 мільярда диких птахів у 2009 році порівняно з 2 мільярдами у 1980 році.

Аграрна угода та її жертви

Теїстичні релігії виникли як частина аграрного підприємництва і виправдовували грубу експлуатацію природи через міф про вищість людини. У теїстичному світі тварини й рослини втратили голос і перетворилися на власність.

Була укладена аграрна угода, за якою боги давали людям владу над природою й захист урожаю в обмін на пожертви та ритуали. У Непалі ревнителі богині Ґадхімай у 2009 році принесли в жертву 250 тисяч тварин під час фестивалю в селі Баріяпур.

Наукова революція прибрала богів з картини світу, а гуманістичні релігії зробили священними потреби й бажання самої людини. Завдяки науковим досягненням стало можливим масове пакування тварин у клітки без ризику неконтрольованих епідемій. Одомашнені тварини страждають через те, як живуть, бо їхні вроджені емоційні та соціальні потреби ігноруються. Професор Стенлі Кертіс тренував свиней на ім'я Гамлет і Омлет керувати джойстиком за допомогою п'ятачків, і вони успішно змагалися з приматами в простих комп'ютерних іграх.

Організми як біологічні алгоритми

Живі організми є складними біохімічними алгоритмами, а почуття та емоції виступають механізмами для обчислення імовірностей виживання і розмноження. Емоції та бажання слугують інструментами оцінки ризиків, які закріпилися через природний відбір.

Гаррі Гарлоу досліджував мавп, які обирали м'яку одягнену ляльку-матір без їжі замість металевої ляльки з пляшкою молока, що доводить першочергову потребу ссавців в емоційному зв'язку. Теорія еволюції повністю заперечує існування безсмертної неподільної душі. Згідно з опитуванням Ґеллапа 2012 року, лише 15 % американців думають, що Homo sapiens розвивалися виключно шляхом природного відбору.

3. Оповідачі історії та міжсуб'єктна реальність

Масштабна співпраця людей тримається на вигаданих порядках і релігійних міфах, які підтримуються письмом і бюрократією.

Секрет домінування sapiens

Головним фактором домінування Homo sapiens над світом стала здатність гнучко співпрацювати у величезних масштабах. Окремі люди в кам'яному віці володіли кращими фізичними навичками, ніж сучасні городяни. Однак ви перевершили інші види завдякимінню організовувати мільйонні маси незнайомців. Бджоли не мають такої гнучкості, а шимпанзе обмежені вузьким колом близьких знайомих.

Римляни захопили Грецію, а більшовики з мінімальною кількістю членів захопили Російську імперію завдяки кращій організації та співпраці.

У 1917 році партія налічувала лише 23 тисячі членів, яким підкорялося 180 мільйонів селян.

Міжсуб'єктні мережі смислів

Масова людська цивілізація та масштабна кооперація тримаються на міжсуб'єктній реальності — вигаданих порядках, законах, богах і грошах, у які вірять колективно.

Виділяють три типи реальностей: об'єктивну на кшталт гравітації, суб'єктивну як особистий біль та міжсуб'єктну, яка існує завдяки комунікації. Гроші, держави, релігії та імперії не мають фізичної субстанції, але керують світом, поки ви поділяєте спільні оповіді. Коти здатні уявити форму миші, але не можуть увічнити долар США чи Європейський Союз.

М'янманський диктатор генерал Не Він 3 листопада 1985 року, у серпні 1986 року та 5 вересня 1987 року скасовував банкноти через нумерологію.

Радянський Союз припинив існування за підписом у Біловезькій угоді 8 грудня 1991 року, о другій годині дня.

Письмо як алгоритмічний інструмент

Письмо і гроші зняли обмеження людського мозку на обробку даних, дозволивши створювати величезні бюрократичні імперії. Оскільки мозок не здатний утримувати нескінченні обсяги інформації про податки та закони, писемність і гроші організували суспільство через мережі чиновників. 5 000 років тому шумери винайшли письмо і гроші.

Фараони Сенусрет III і Аменемхет III керували будівництвом величезного озера Файюм за допомогою мережі бюрократів і написів на папірусі й камені у 1878–1814 роках до н. е.

Ємність штучного озера у долині Файюм становила 50 мільярдів кубічних метрів води.

Поступово письмові документи і бюрократичні звіти стали сприйматися елітами як більш реальні, ніж сама фізична дійсність. Коли офіційні звіти суперечать реальності, бюрократичні системи підгоняють світ під свої документи.

Під час Великого стрибка в Китаї у 1958–1961 роках місцеві посадовці масово фальсифікували звіти про врожай зерна, що призвело до продажу мільйонів тонн рису за кордон і наймасштабнішого голоду в історії.

4. Свідомість, інтелект і штучні алгоритми

Проблема свідомості та мозку

Наука детально описує електрохімічні процеси в мозку, але досі не може пояснити біологічну функцію і походження суб’єктивних почуттів.

Складні ланцюжки нейронів успішно керують тілом і запускають реакції на загрозу без будь-якої участі свідомих переживань.

Реакція людини на появу лева відбувається автоматично. Електричні сигнали від очей доходять до надниркових залоз і м’язів ніг, змушуючи тікати без обов’язкового втручання суб’єктивного страху. 99 % дій тіла відбуваються без потреби у свідомих почуттях, а наука поки не знайшла матеріальних точок у мозку, де народжується свідомість. Деякі вчені пропонують повністю відкинути поняття свідомості, як колись відкинули ефір чи безсмертну душу. Проте на відміну від вигаданих сутностей, відчуття болю чи страждання є цілком реальною матеріальною даністю.

Штучний інтелект без свідомості

Сучасні складні алгоритми виконують мільйони обчислень і керують ситуацією у реальному часі абсолютно без наявності свідомості та емоцій.

Пів століття тому вважалося, що усвідомлення себе необхідне для моделювання рішень і прогнозування дій. Проте сучасні технології спростовують цей міф. У 2016 році корпорації Google і Tesla розробляють безпілотні авто, які здійснюють мільйони обчислень кожної секунди і зупиняються на світлофорах без почуттів і страху. У XXI столітті високий інтелект відділяється від свідомості. Еволюція створювала інтелект лише разом зі свідомістю, але неорганічні комп'ютери знайшли швидший шлях до суперінтелекту без емоцій. Арміям і корпораціям для виконання складних завдань потрібен лише інтелект, що робить непотрібними мільйони людей у військовій та економічній сферах.

Когнітивні можливості тварин

Наукова спільнота визнає наявність нейробіологічних субстратів свідомості у тварин, що докорінно змінює юридичне та практичне ставлення до них.

7 липня 2012 року провідні експерти підписали Кембриджську декларацію про свідомість, яка зафіксувала наявність необхідних нейрофізіологічних механізмів у тварин, зокрема у ссавців і птахів. У травні 2015 року Нова Зеландія стала першою країною, яка законом визнала тварин розумними істотами, враховуючи наявність у країні 30 мільйонів овець і 4,5 мільйона людей. Деякі тварини здатні демонструвати складну попередню підготовку і планування майбутніх дій без використання людської мови. Самець шимпанзе Сантіно із зоопарку Furuvik у Швеції у 2012 році збирав камінці, ховав їх під соломою і в стовбурах дерев, щоб згодом кидати ними у відвідувачів. Водночас дослідження інтелекту тварин часто стикаються з помилками інтерпретації. Кінь на ім'я Розумний Ганс у 1900-х роках у Німеччині вражав глядачів знанням математики, але психолог Оскар Пфунґст у 1907 році виявив, що тварина просто орієнтувалася за ледь помітною мімікою людей.

5. Сучасна угода та економічне зростання

Обмін сенсу на силу

Суть сучасного договору між людством і цивілізацією зводиться до обміну сенсу на силу. Домодерні культури вірили у великий космічний план, який давав життю сенс, але жорстко обмежував людську силу. Сучасна культура відкинула сценарій і богів, дозволивши людям робити все можливе заради досягнення влади над світом.

Сучасна угода пропонує людству безпрецедентну могутність в обмін на відмову від пошуків вищого сенсу.

Гамлет не може вбити Клавдія в першому акті, бо зв'язаний сценарієм драматурга, тоді як сучасне людство вільне змінювати світ технічно. Релігійні розповіді спираються не лише на моральні судження, а й на фактологічні твердження, які наука здатна перевіряти і спростовувати. Коли наука спростовує фактичну основу на кшталт походження текстів, руйнується вся практична релігійна конструкція. Лоренцо Валла довів лінгвістичним аналізом, що «подарунок Костянтина» від 30 березня 315 року був сфальсифікований у VIII столітті, а публікація цього дослідження у 1441 році підірвала політичну владу пап.

Віра у зростання та кредит

Кредит є економічним проявом віри в майбутнє, яка дозволила розірвати тисячолітню стагнацію. В еволюційному минулому люди жили в умовах ігор з нульовою сумою і не вірили у зростання. Зародження кредиту та фондових ринків дозволило фінансувати інновації та перетворити економіку на систему постійного розвитку.

Кажани-вампіри позичають один одному кров під час голоду, але ніколи не беруть відсотків і не використовують позики для розвитку ринку. Під час епідемії Ебола у 2014 році акції фармацевтичних компаній продемонстрували зростання на 50 % та 90 %. Віра в економічний розвиток набула статусу глобальної релігії, здатної об'єднувати найрізноманітніші політичні режими. Сучасні суспільства вважають економічне зростання панацеєю від усіх соціальних і приватних проблем, а політики ставлять свої кар'єри в залежність від забезпечення цього зростання. Нарендра Моді в Індії з її річним приростом населення 1,2 %, Реджеп Таїп Ердоган у Туреччині та Абе Сіндзо в Японії прийшли до влади або утримують її завдяки успіхам у стимулюванні економіки.

Відкриття невігластва і ресурси

Наука подолала межі традиційних ресурсів завдяки відкриттю нового типу ресурсу — знання. Сировина й енергія є вичерпними, але знання унікальне тим, що воно зростає в процесі використання. Відкриття власного невігластва під час Наукової революції змусило людство шукати нові технології та джерела енергії. Інвестиції в пошук нафти виснажують запаси для нащадків, тоді як інвестиції в сонячну енергію створюють невичерпні можливості.

Віра в те, що майбутні технології захистят еліту від екологічного колапсу, створює загрозу для всього людства. Міжнародна школа в Пекіні збудувала гігантський купол вартістю п'ять мільйонів доларів над спортивними майданчиками через сильну забрудненість повітря. Швидкість зростання викидів парникових газів між 2000 і 2010 роками становила 2,2%. Постійна гонка за економічним зростанням та руйнування стабільних структур створюють для індивіда високий рівень стресу. Суспільство вимагає постійного збільшення доходів, а кожне покоління руйнує старий світ, змушуючи оновлювати стандарти споживання, де вчорашня розкіш стає сьогоднішнім мінімумом.

6. Гуманістична революція та її розкол

Гуманізм зробив людський досвід джерелом усього сенсу, але згодом розпався на три конфліктуючі течії: лібералізм, соціалізм та еволюційний гуманізм.

Людина як джерело сенсу

Гуманізм став новою релігією модерності, яка радикально перевертає традиційні ролі. Замість того щоб космічний план чи Бог давали сенс людям, людський досвід приносить сенс космосу.

Якщо у середньовічній культурі єдиним джерелом істини був Бог, а люди вважалися невігласами, то гуманізм проголосив людину кінцевим джерелом смислу.

У 1300 році жінка у разі подружньої зради йшла до священика за Божим одкровенням і покаранням. Сучасна людина у подібній ситуації звертається до власних почуттів, подруги чи психотерапевта.

Формула здобуття знання тут базується на множенні суб'єктивного сприйняття на підвищену чутливість. Ви відточуєте свої відчуття через життєвий досвід.

• Вільний ринок споживача («споживач завжди правий»)
• Суб'єктивна естетика («краса в очах глядача»)
• Гуманістична освіта, що спирається на внутрішній голос індивіда

Марсель Дюшан виставив звичайний пісуар під назвою «Фонтан» як витвір мистецтва, довівши, що мистецтвом є те, що люди вважають мистецтвом. Цей принцип 1917 року назавжди змінив культуру.

Три гілки гуманізму

У процесі розвитку гуманізм розпався на три головні гілки. Усі вони погоджуються, що людське сприйняття є джерелом смислу, але розходяться в інтерпретації.

• Ліберальний гуманізм проголошує унікальність кожного індивіда
• Соціалістичний гуманізм вимагає зосередитися на колективному сприйнятті суспільства
• Еволюційний гуманізм ставить вище досвід найсильніших і найдостойніших

Лібералізм вважає, що виборець знає найкраще, а вільна воля індивіда має переважати над державними інтересами. Проте ви стикаєтеся з кризою, коли суперечливі почуття різних груп натикаються одне на одне. Канцлер Німеччини Ангела Меркель 15 липня 2015 року намагалася одночасно задовольнити почуття відчайдушних біженців та переляканих німецьких батьків.

Соціалістичні гуманісти вимагають припинити зациклення на собі й звернутися до потреб колективу. Ленін та Мао пояснювали індивідуальне самодослідження як буржуазний гріх, стверджуючи, що думки людей визначаються їхнім соціальним класом.

Еволюційні гуманісти спираються на дарвінізм і вважають конфлікт рушієм прогресу. Вони виправдовують війну і природний відбір як школу життя, яка винищує слабких і загартовує сильних.

Гітлер у своїй книзі Mein Kampf описував, як взимку 1915–1916 років проходження через жахи окопів Першої світової війни загартувало його волю і відкрило правду про те, що світ є джунглями.

Релігійні війни модерності

Перемога гуманізму супроводжувалася кривавими релігійними війнами між його сектами. З 1914 по 1989 рік між лібералізмом, соціалізмом та фашизмом точилася жорстока боротьба.

У 1940 році ВВП Німеччини становив 387 мільйонів доларів, тоді як сумарний ВВП її європейських супротивників сягав 631 мільйона доларів. Під час Другої світової війни загинуло двадцять п'ять мільйонів радянських громадян, а також по пів мільйона британців і американців. На 1970 рік із 130 незалежних країн лише тридцять мали ліберальну демократію, але зрештою ліберальна ортодоксія здобула перемогу у «холодній війні».

7. Ілюзія вільної волі та подільне Я

Сучасні біологічні науки та неврологія підривають ліберальну віру у вільну волю, доводячи, що людські рішення є результатом детермінованих або випадкових біохімічних процесів у мозку.

Детермінійовані рішення мозку

Вибори людини формуються нейронами, гормонами та генами під впливом еволюції і фізичних законів. Дослідження мозку показують, що сканери здатні передбачити рішення людини за мілісекунди або секунди до того, як вона сама їх усвідомить.

Експерименти зі сканерами демонструють, як люди натискають вимикачі, а дослідники заздалегідь прогнозують їхній вибір.

Через відсутність вільної волі вашими бажаннями та почуттями можна маніпулювати. Пряма електрична чи електромагнітна стимуляція певних ділянок мозку здатна викликати чи придушувати страх, депресію та зосередженість без усвідомлення зовнішнього впливу.

Дослідження робо-пацюків професора Санджива Талвара та експерименти американської армії з мікрополяризаційними шоломами для снайперів доводять ефективність такого контролю. Саллі Аді пройшла тренування в симуляторі під впливом мікрополяризації всього за двадцять хвилин.

Подібне Я та внутрішній інтерпретатор

Науки про життя доводять міфологічність ідеї єдиного неподільного «Я». Людський мозок складається з тридцяти семи трильйонів клітин і напівнезалежних систем, які постійно конфліктують між собою.

Дослідження пацієнтів із розділеним мозком демонструють роботу внутрішнього інтерпретатора. Ліва півкуля діє як внутрішній інтерпретатор, який вигадує правдоподібні пояснення вчинкам, що насправді згенерувала права півкуля або інші підсвідомі процеси.

Роджер Сперрі та Майкл Ґаззаніґа проводили експерименти з пацієнтами із перерізаним мозолистим тілом, які викладали слова фіслами або пояснювали свої дії вигаданими історіями.

Я, котре сприймає, і Я, що розповідає

Усередині людини існують принаймні два різних «Я»: «Я», котре сприймає (щохвилинна свідомість), і «Я», що розповідає (пам'ять і творЕць історій). Важливі життєві рішення й спогади контролює «Я», що розповідає, яке під час оцінки досвіду ігнорує тривалість і керується лише правилом «кульмінація-результат».

Даінел Канеман проводив експерименти з холодною водою та досліджував пацієнтів під час колоноскопії. У ємностях під час експериментів Канемана температура води становила 14°С, а наприкінці довгого експерименту її підвищували до 15°С.

Вісімдесят відсотків добровольців обрали довший експеримент із холодною водою, оскільки пам'ятали менш інтенсивний біль наприкінці. Під час дослідження колоноскопії опитано 154 пацієнти, де максимальний рівень болю за їхньою шкалою сягав 8. Крім того, дослідники опитали 2428 шведських жінок щодо спогадів про родові муки.

Ідея про те, що ваше індивідуальне «Я» володіє вільною волею і створює сенс життя, є такою ж уявною оповіддю, як боги, нації чи гроші. Чим більше жертв ви приносите своїм ілюзіям, тим сильніше тримаєтеся за вигадані історії, щоб виправдати страждання.

Італійська кампанія у Першій світовій війні вздовж річки Соча супроводжувалася величезними втратами: у першій битві загинуло 15 000 італійців, у другій — 40 000, а у третій — 60 000. Подібні ілюзії проявляються і в будівельних проєктах, як-от рішення уряду Шотландії 1997 року звести новий парламентський будинок. Початковий кошторис становив 40 мільйонів фунтів, а реальна вартість сягнула чотирьохсот мільйонів.

8. Прагнення щастя та його скляна стеля

Спочатку Декларація незалежності США та мислителі на кшталт Епікура розглядали щастя як приватну сферу вибору та особисту працю. Проте згодом погляди Джеремі Бентама про глобальне щастя взяли гору над показниками ВВП, і тепер люди вірять, що держава зобов'язана забезпечувати їхній добробут.

Прагнення до щастя трансформувалося з особистого проєкту та обмеження влади держави у колективне право, яке сучасні суспільства вимагають від урядів гарантувати.

Показник валового внутрішнього щастя починає протиставлятися ВВП на душу населення. Менш продуктивна Коста-Рика з показником 14 тисяч доларів на рік на одного громадянина демонструє вищий рівень задоволеності життям, ніж продуктивний Сінгапур із виробництвом на рівні 56 тисяч доларів на рік.

Біохімічна матриця емоцій

Щастя і страждання є виключно продуктами біохімічних процесів у тілі — балансу гормонів і нейротрансмітерів, а не наслідком зовнішніх соціальних чи економічних подій. Ви реагуєте не на зовнішні події на кшталт втрати роботи чи розлучення, а на внутрішні тілесні відчуття.

Оскільки ці механізми еволюціонували для стимуляції виживання, а не тривалого блаженства, біохімічна система вимагає постійних нових стимулів.

Маріо Ґьотце в екстазі під час фіналу Кубка світу з футболу 2014 року реагував не на м'яч у сітці воріт, а на шторм внутрішніх почуттів і електричні хвилі, що пробігали по хребту на 113-й хвилині матчу перед вирішальним голом на очах у 75 тисяч збуджених фанатів на стадіоні «Маракана» в Ріо.

Скляна стеля та біологічні обмеження

Сучасне людство впирається у містичну скляну стелю щастя, оскільки матеріальний надлишок і технологічний прогрес не конвертуються у пропорційне зростання внутрішнього задоволення. Еволюційна біохімія адаптована для виживання та розмноження, а не для стабільного блаженства.

Позитивні відчуття швидко згасають через механізм адаптації очікувань до нових умов. Зростання комфорту супроводжується навіть вищими показниками самогубств у розвинених країнах порівняно з біднішими суспільствами.

Статистика демонструє такі показники самогубств:

• близько п'яти осіб на сто тисяч здійснюють самогубство щороку в Перу, Гаїті, Філіппінах і Ґані;
• понад десять осіб зі ста тисяч позбавляють себе життя щорічно у Швейцарії, Франції, Японії та Новій Зеландії;
• від дев'яти південнокорейців на сто тисяч у 1985 році показник зріс до 36 осіб на сто тисяч нині.

Середній американець сьогодні споживає 228 тисяч калорій енергії на день порівняно з чотирма тисячами в кам'яну добу, що у 60 разів перевищує колишні показники. Проте цей надлишок не робить людей щасливішими автоматично.

9. Велике розділення і непотрібний клас

Загрози ліберальній догмі

Три практичні досягнення XXI століття можуть зробити ліберальну віру в унікальність індивіда застарілою.

Лібералізм базується на віррі у вільний вибір унікальної людини. Проте технології загрожують змінити це: люди втратять економічну й військову цінність, а система цінуватиме людей лише колективно або ж визнаватиме лише нову еліту надлюдей.

Ще у 1793 році королівські двори послали армії проти Французької революції. Тоді був виданий декрет про загальну військову повинність levee en masse, що збіглося з проголошенням прав людини. Цінність кожної пари рук була тоді критичною для індустріальних війн.

Витіснення професій алгоритмами

Алгоритми з високим інтелектом поступово витісняють не лише ручну працю, а й інтелектуальні професії: лікарів, юристів, трейдерів і вчителів. Робота більшості сучасних професій базується на вузьких навичках і розпізнаванні структур. Неорганічні алгоритми здатні обробляти величезні масиви даних і перевершувати людей у діагностиці, фінансовій торгівлі чи юридичному аналізі.

У 2011 році система штучного інтелекту Watson від IBM виграла телешоу Jeopardy!. Того ж року відкрилася аптека з роботом у Сан-Франциско, де люди-фармацевти роблять 1,7 відсотка помилок у рецептах порівняно з роботом.

Поява непотрібного класу

У майбутньому може виникнути «непотрібний клас» людей, які будуть не просто безробітними, а нездатними до працевлаштування.

Машини обганяють людей у когнітивних і фізичних здібностях. Нові професії вимагатимуть надзвичайної гнучкості, а мільйони людей стануть непотрібними для економіки, і їхня зайнятість зведеться до наркотиків і віртуальних ігор.

Дослідники з Оксфорду Карл Бенедикт Фрей і Майкл А. Осборн опублікували працю про те, що майже половина професій у США перебуває в зоні високого ризику автоматизації. До 2033 року:

• 47 відсотків професій у США опиняться у зоні високого ризику автоматизації;
• 99 відсотків імовірності втрати робочих місць очікує на телевізійних маркетологах та страхових агентах.

У 1800 році абсолютна більшість людей працювала в сільському господарстві. До 2010 року в США лише 2 відсотки працювали в сільському господарстві, 20 відсотків у промисловості та 78 відсотків у сфері послуг. Економіка змінюється, і ви ризикуєте втратити своє місце через невідворотний прогрес алгоритмів.

10. Хакінг людини та перехід влади до алгоритмів

Технології XXI століття здатні хакнути людство, через що віра в індивідуалізм колапсує, а влада перейде від людей до мережевих алгоритмів.

Лібералізм завжди ґрунтувався на фундаментальному припущенні: ніхто не знає людину краще за неї саму. Зовнішнім системам просто бракувало даних, щоб зрозуміти ваші справжні бажання чи почуття. Тепер нові сенсори, сканери ДНК та біометричні пристрої дозволяють алгоритмам моніторити ваше тіло й мозок. Вони починають ухвалювати рішення ефективніше за вас.

Злам людського організму

Тенденція передачі влади алгоритмам живиться виводами сучасної біології. Науки про життя довели, що живі організми — це біологічні алгоритми. Така позиція зруйнувала невидиму стіну між органічним і неорганічним. Комп'ютерна революція остаточно перетворилася на грандіозний біологічний катаклизм.

Використовуючи метод Quantified Self, ви отримуєте знання про себе через числа.

Анджеліна Джолі на основі генетичного тесту та порад лікарів ухвалила профілактичне рішення зробити подвійну мастектомію. Статистика свідчила про 87 відсотків імовірності захворіти на рак грудей через мутацію гена BRCA1, і алгоритми розрахували цей ризик точніше за будь-яку інтуїцію.

Добровільна відмова від приватності

Заради здоров'я і безпеки ви готові добровільно відмовитися від приватності, дозволяючи корпораціям збирати безперервний потік біометричних даних.

Ви без вагань ділитеся своїми медичними записами, результатами ДНК-тестів і приватними листами з техногігантами. В обмін ви розраховуєте отримати всезнаючі медичні послуги, запобігання епідеміям та надзвичайно персоналізовані поради.

Компанія 23andMe за ціною 99 доларів робить повне зчитування ДНК зі слини. Сервіс Google Flu Trends успішно відстежує небезпечні спалахи грипу за звичайними пошуковими запитами на кілька днів раніше за традиційні медичні служби.

Спочатку алгоритми діють як пасивні оракули, але поступово перетворюються на реальних агентів, а згодом і на диктаторів нашого життя. Коли ви повністю довіряєтеся навігаційним додаткам, ви повністю перекладаєте на них ухвалення рішень. Додаток Waze на основі GPS допомагає водіям об'їжджати затори, проте через масовість такі системи починають приховувати інформацію і маніпулювати вашою поведінкою.

Алгоритми як політичні агенти і диктатори

Демократичні інститути ризикують остаточно занепасти через те, що вони не встигають збирати й обробляти зростаючі обсяги даних. Класичні вибори, парламенти та політичні партії виникли в епоху, коли промислова революція розвивалася набагато повільніше за політику. Сьогодні технології випередили державні процеси.

Виборці в різних країнах відчувають глибоку втрату влади і реагують на цей кризовий стан по-різному:

• британці голосують за вихід з Євросоюзу;
• американці підтримують радикальних супротивників істеблішменту.

Уряди втрачають здатність пропонувати чітке бачення майбутнього, оскільки розподілена обробка інформації зосереджується в руках алгоритмів.

11. Датаїзм: нова релігія потоків даних

Датаїзм проголошує, що Всесвіт складається з потоків даних і будь-яке явище визначається його внеском в обробку цих даних.

Нова релігія об'єднує біологію, яка розглядає організми як біохімічні алгоритми, і комп'ютерні науки з їхніми електронними алгоритмами. Датаїзм руйнує бар'єр між живими істотами і машинами та пропонує єдину загальну теорію для всіх дисциплін. Це відбувається через 150 років після публікації праці Чарльза Дарвіна та 80 років після запровадження «машини Тюрінга».

Всю людську історію можна інтерпретувати як процес підвищення ефективності єдиної системи обробки даних через чотири основні методи.

Ці методи включають такі етапи:

• збільшення кількості процесорів;
• зростання їх різноманітності;
• збільшення кількості з'єднань між ними;
• забезпечення свободи пересування по цих зв'язках.

Колумб з'єднав євразійську мережу з американською, почавши четверту стадію глобалізації. Капіталізм і комунізм є системами обробки даних, що конкурують між собою: капіталізм використовує розподілену обробку, а комунізм — централізовану. Капіталізм пов'язує виробників і споживачів напряму через вільний ринок і фондові біржі. Комунізм намагається стікати всю інформацію в єдиний державний центр у Москві, що виявляється неефективним в умовах прискорених змін. Яскравим прикладом є спроби радянського міністерства науки змусити біотехнологічні лабораторії прийняти теорії Трофима Лисенка.

Всесвіт як потік даних

Датаїзм еволюціонує з нейтральної наукової теорії в повноцінну релігію, де вищою цінністю проголошується безперервний потік інформації. Згідно з цією доктриною, життя — це рух інформації, а Homo sapiens представляє собою лише застарілий алгоритм для її обробки. Соціальну та планетарну систему обробки даних очікує етап, коли вона займе місце Бога, об'єднавши всі речі в єдину мережу. Пророки датаїзму в Кремнієвій долині, такі як Рей Курцвейл, використовують месіанську мову, називаючи книжки на кшталт «Сингулярність поруч».

Свобода інформації та шеринг

Головною заповіддю датаїзму стає свобода інформації, яка принципово відрізняється від класичної ліберальної свободи слова. Ця цінність захищає не право людини висловлювати свої думки, а право самої інформації вільно поширюватися, копіюватися і перетинати будь-які перегради без оглядки на авторські права.

Яскравим прикладом є доля Аарона Шварца. Цей 26-літній американець скачував сотні тисяч наукових праць із цифрової бібліотеки JSTOR і викладав їх у вільний доступ, за що зазнав переслідування та покінчив життя самогубством у січні 2013 року.

Датаїзм обґрунтовує необхідність ефективного обміну даними через оптимізацію повсякденних процесів, таких як міський транспорт. Замість володіння приватними автомобілями, які простаюють більшу частину часу, пропонується використовувати інтелектуальні системи спільного використання машин на основі алгоритмів. Якщо ваш автомобіль використовується всього одну годину на день, а 23 години на добу він простоює, то в 2010 році кількість приватних автомобілів у світі перевищила один мільярд. Система з п'ятдесяти мільйонів комунальних автономних машин здатна повністю замінити цей парк.

Від гомоцентризму до датацентризму

Замість пошуку смислів усередині власної психіки, у датаїзмі ви розчиняєтеся в гігантському потоці даних, де головним імперативом стає обов'язкова фіксація та шеринг будь-якого досвіду. Гуманістичний ідеал внутрішнього індивідуального досвіду замінюється формулою «запиши, завантаж, поділись». Наприклад, туристи більше не переживають момент напряму, а одразу фотографують тварин і викладають знімки в мережу.

Наукова парадигма стверджує, що живі організми є біохімічними алгоритмами, а музика і мистецтво оцінюються виключно за кількістю переносимих ними даних. Протягом приблизно 70 тисяч років людське сприйняття було найефективнішим алгоритмом, але тепер усе змінюється. Датаїст оцінює П'яту симфонію Бетховена вище пісні ініціації пігмеїв не за викликаними емоціями, а тому, що вона використовує більше інструментів і вимагає більших обчислювальних можливостей для розшифровки.

У XXI столітті людські почуття перестають бути найкращим алгоритмом прийняття рішень, поступаючись місцем зовнішнім штучним системам. Якщо раніше інтуїція та емоції акумулювали мільйони років еволюційного досвіду предків, то сучасні алгоритмічні системи здатні знати ваші вподобання, діагнози та політичні погляди краще за вас самих. Замість традиційних гуманістичних практик датаїзм рекомендує аналізувати ДНК, носити портативні біометричні прилади 24 години на добу та дозволяти корпораціям обробляти всю особисту інформацію. Подібно до того як гуманізм колись відсунув на другий план Бога, датаїзм поступово відтісняє людину, здійснюючи перехід від гомоцентричного до датацентричного світогляду.

Заключение

Масштабний перехід від виживання до пошуку божественності ставить перед вами питання, які раніше здавалися сферою фантастики, а сьогодні визначають реальність. Сучасні технології та біологічні дослідження змушують переглянути звичні уявлення про власне «я», суспільство та майбутнє.

Ідеї книги складаються в цілісну картину глобального перелому: традиційні релігії та гуманістичні ілюзії поступаються місцем новим технологічним системам управління. Щоб не втратити контроль над власним життям у світі алгоритмів і датаїзму, вам варто дотримуватися кількох орієнтирів.

1. Захищайте право на приватність і не віддавайте зовнішнім алгоритмам повний контроль над своїми рішеннями.
2. Пам'ятайте, що ваше щастя не залежить від зовнішніх досягнень і матеріального комфорту, оскільки воно обмежене біохімічними налаштуваннями організму.
3. Розрізняйте високий інтелект і суб'єктивну свідомість, не приписуючи комп'ютерним системам здатності відчувати і страждати.
4. Критично оцінюйте нові історії та колективні міфи, які вимагають сліпої віри заради міфічного майбутнього.
5. Інвестуйте час у розвиток гнучкості мислення, адже професійні навички старіють швидше, ніж будь-коли раніше.
6. Зберігайте фокус на власній внутрішній усвідомленості, замість того щоб перекладати відповідальність за вибір на потоки даних.

Ви стоїте на порозі епохи, коли людство вперше здатне переписати власні біологічні коди та створити невідомі раніше форми розуму. Від вашого розуміння цих процесів залежить, чи стане новий технологічний порядок інструментом звільнення, чи перетворить вас на непотрібний елемент глобальної інформаційної мережі.

10 лучших мыслей

1. Завдяки розвитку технологій та економіки глобальний голод, епідемії та війни втратили статус неминучих сил природи, поступившись місцем прагненню до безсмертності та щастя.
2. Живі організми є складними біохімічними алгоритмами, а емоції та почуття слугують механізмами для обчислення ймовірностей виживання і розмноження.
3. Масштабна людська цивілізація та кооперація тримаються на міжсуб'єктній реальності — вигаданих порядках, законах, богах і грошах, у які вірять колективно.
4. Прогрес сучасних технологій доводить, що високий інтелект здатний повністю відділятися від свідомості й емоцій.
5. Сучасна угода пропонує людству безпрецедентну могутність в обмін на відмову від пошуків вищого сенсу та космічного сценарію.
6. Гуманізм зробив людський досвід джерелом усього сенсу, але згодом розпався на лібералізм, соціалізм та еволюційний гуманізм.
7. Сучасні біологічні науки та неврологія підривають ліберальну віру у вільну волю, доводячи, що людські рішення є результатом детермінованих біохімічних процесів у мозку.
8. Сучасне людство впирається у містичну скляну стелю щастя, оскільки матеріальний надлишок і комфорт обмежені біохімічними налаштуваннями організму.
9. У майбутньому через автоматизацію та розвиток алгоритмів може виникнути «непотрібний клас» людей, які будуть нездатними до працевлаштування.
10. Датаїзм проголошує, що Всесвіт складається з потоків даних, а вищою цінністю стає вільне поширення та обробка інформації.